Останнім часом у нас з Марічкою в стосунках все п0гано…А все через її родичів, які просто не дають мені спокою.
Зі своєю дівчиною я познайомився декілька років тому в одному кафе. Вона мені здалась дуже приємною та ніжною. В той самий день я запросив її на побачення, і з цього часу ми завжди разом.
З батьками дівчини знайомитись не спішив — не хотів, щоб все так швидко відбувалось, адже знайомство із рідними — це дуже серйозна подія, яка означає, що ти вже готовий йти під вінець.
Та все ж від цього нікуди не втекти…Марічка мені подобалась дуже, і я вже починав розуміти, що її тепер більше нікому не віддам, тому треба робити пропозицію, а для цього ми маємо попросити благословення у батьків.
Спочатку я познайомив Марічку зі своїми родичами. Татові Марічка сподобалась одразу, а от мама спершу досить холодно віднеслась до моєї майбутньої нареченої (така вона у мене жіночка), але згодом змирилась з моїм вибором.
Настав час знайомства з родиною Марічки. Батька в неї не було, але була бабуся, яка жила тоді з ними. Також у Марічки є молодший брат — Сава. Наше знайомство пройшло тоді вдало, я дізнався дуже багато про свою дівчину, загалом обстановка була приємна і домашня, але то все було лише на перший погляд…
Після того, як я зробив пропозицію коханій, ми почали жити разом. Сидіти у батьків на шиї я не хотів, тому ми стали винаймати квартиру, грошей було не багато, адже тільки нещодавно влаштувався на роботу…Марічка також мала маленький дохід — продавала речі в інтернет-магазині. Загалом все було б добре, якби у наші стосунки не лізли батьки моєї нареченої…
Спочатку я не помічав, як мама і бабуся Марічки контролюють кожний мій крок: куди я йду, чому так довго затримуюсь і т.д. Але згодом всі ці допити переросли у щось більше — вони почали мені надзвонювати, навіть тоді, коли я був дуже зайнятий. І я мав завжди відповідати на дзвінок, інакше якщо не відповім — ображаються, а потім влаштовують мені скандали.
Марічку така поведінка її рідних зовсім не хвилювала — вона напевно звикла до такого. Але я ж не ріс в такій родині? І чому я взагалі маю до такого звикати? Це схоже на психологічну тисняву щодо мене…
Згодом мене почали дратувати не лише мама і бабуся Марічки, але й сама вона. Коли ми сварились, або ж просто сперечались на рахунок чогось, то вона завжди телефонувала мамі й жалілась на мене. Майбутня теща після цього дзвонила до мене, і обзивала : “Та як ти взагалі так можеш? Та чого ти так знущається з моєї доньки?”. Бувало таке, що вона разом із бабусею приїжджали до нас у квартиру і проводили “виховні” бесіди.
Я цього аж ніяк не розумію. Чому її рідня лізе у наші стосунки? Марічка вже не маленька дівчинка — чому вона не розуміє, що вплутувати свою маму у наші відносини не варто?
Якось, після того, коли ми посварились з Марічкою через її матір, вона просто викинула всі мої речі, а допомагала їй у цьому її бабуся. Це тоді було останньою краплею — вони поводилися просто так, немов в них проблеми з головою…
Зараз я хочу взагалі припинити стосунки з цією дівчиною…Я поспішив, коли зробив їй пропозицію. Все було б добре, якби нам не заважала її матір, але що б я не говорив — вона не послухається мене…
